Ідеями та розробками, створеними геніальним інженером у XIX столітті, людство активно користується і у наш час.
Його прізвище називають щодня мільйони людей, адже слово “дизель” стало загальною назвою багатьох речей – автомобілів із дизельним двигуном, пального, залізничних локомотивів. Його двигуни “гребуть” на суднах, крутять колеса на суші, обертають ротори електрогенераторів.
Рудольф Дизель народився у Парижі 18 березня 1858 р., в родині німця - палітурника. Із початком франко-пруської війни через сплеск шовінізму його родина була змушена емігрувати в Англію, а через кілька місяців батько вмовив Рудольфа поїхати до німецького міста Аугсбург на навчання. 13-річний юнак залишився без родинної підтримки, проте ці обставини тільки загартували характерну німецьку педантичність і наполегливість. Він став одним із кращих учнів у реальному училищі, а згодом і в політехнічній школі. Одного дня до Аугсбурга завітав директор Мюнхенської вищої технічної школи. Приємно здивований знаннями та ерудицією юнака, він запросив Дизеля продовжити навчання в очолюваному ним закладі. Під час їх спілкування йшлося про можливість створення заміни парової машини – двигуна внутрішнього згоряння, про двигуни конструкції Отто. Учений запитав юнака, чи можна створити ще економічніший і дешевший двигун, на що Рудольф Дизель відповів: “Інженер усе може”. Згодом ця фраза стала девізом майбутнього винахідника.
Упродовж 10 років Дизель працював над розробкою двигуна принципово нової конструкції. Спостереження за станом газів при їх різкому стисканні й розширенні наштовхнули Дизеля на ідею безіскрового запалювання газової суміші в циліндрі двигуна. Він мріє створити агрегат, що працював би на аміаці, а джерелом енергії мала би стати спеціальна пудра, отримана із кам’яного вугілля. Сотні креслень і розрахунків не наблизили його до реально ефективної конструкції із коефіцієнтом корисної дії вищим за 10-12%, тобто таким, що перевершував би ККД парової машини. Ідея прийшла у 1890 році – конструктор замінив аміак сильно нагрітим стисненим повітрям, а замість вугільної пудри використав гас. 28 лютого 1892 року Дизель оформив заявку на свій винахід, а згодом отримав патент. Винахіднику вдалося заручитися підтримкою Круппа й машинобудівної фабрики в Аугсбурзі (у майбутньому МАН). Перший експериментальний двигун, створений у 1893 р., важив близько п’яти тонн і був оснащений триметровим маховиком. Цей “монстр” вибухнув, ледве не убивши кількох працівників і самого винахідника.
Дизель не здавався і невдовзі створив новий зразок, що пропрацював лише хвилину й мав потужність 13,2 к.с. при 88 обертах. Випробування засвідчили, що двигун занадто перегрівався, від чого прогоряв поршень і виходили з ладу клапанні пружини. Вихід із цієї ситуації Дизель знайшов, оснастивши циліндр “водяною сорочкою”. Був удосконалений і спосіб подачі пального. Замість “самопливу” до циліндра подавалася суміш, утворена методом розпилення за допомогою спеціальної форсунки. Дизель був змушений відійти від “наріжного каменя” своєї праці – самозапалювання суміші через стиснення, оскільки довелося вмонтувати розжарювальну свічу запалювання. У 1895 році третій за ліком двигун конструкції Дизеля зміг пропрацювати 17 діб без зупинки. Цей зразок мав три метри заввишки і при 173 об./хв. видавав від 18 до 29 к.с. Та попри усі недоліки, його термічний ККД становив 26% - удвічі більше, ніж у парової машини, що стало справжньою технічною революцією на той час!
У 1898 році Мюнхенська виставка парових машин засвідчила успіх Рудольфа Дизеля і його двигуна, а на 39-річного інженера “посипалися” контракти від машинобудівних компаній, а з ними і гроші. На авторитетній Всесвітній виставці в Парижі Дизель одержав Гран-прі за свій двигун. Однак винахідник на досягнутому не зупинявся. Він працював над конструкцією чотиритактного дизель-двигуна для суден, над запалювальними сумішами і навіть над передовою на той час зброєю – вогнеметом.
У 1913 році Дизеля запросили стати почесним членом Англійського королівського автоклубу, а 29 вересня він вирушив до Англії морем. Однак до автоклубу винахідник так і не потрапив – під час плавання він зник, а точні обставини цього інциденту залишилися не з’ясованими…
«Дизельна хроніка»
У 1903 році побудований перший корабель із дизельним двигуном.
1908-го побудований перший дизельний двигун відносно невеликого розміру, перший вантажний автомобіль і перший локомотив із дизельним двигуном.
У 1936-му компанією “Даймлер-Бенц” уперше запущений у серію дизельний легковий автомобіль.
