А коли добре щось умієте - того не забувайте, а чого не вмієте - того учітесь.
Володимир Мономах

Що шукаємо ?

Рудольф Дизель покінчив життя самогубством





1870-му році почалася Франко-прусська війна. У Парижі стали переслідувати німців. Родина Дизелів тікає до Англії. Опинившись без зв’язків та грошей, Теодор Дизель вирішив відправити свого 12-річного сина до німецького міста Аугсбург.





— Ти маєш якомога швидше навчитися чогось і допомагати батькові, — переконувала його мати.
Вона сподівалася, що в Німеччині хлопцеві допоможе її брат-професор.  Той із дружиною дітей не мали і прийняли племінника як рідного сина. Рудольф мав феноменальні математичні здібності, блискуче закінчив реальне училище. Потім за співбесідою вступив до Мюнхенської політехнічної школи. Непогано заробляв уроками, отримував добру стипендію й згодом почав допомагати батькам.
Професор Карл фон Лінде — винахідник холодильника — запропонував Дизелю очолити філію його фірми у Парижі. Завдяки йому Рудольф зацікавився тепловими двигунами. Він мріяв розробити такий, що був би ефективнішим за парову машину. За 10 років він розробив сотні креслень та розрахунків — від мініатюрних моторчиків для швейних машин до гігантських стаціонарних агрегатів, що використовують сонячну енергію.
1882-го Рудольф Дизель познайомився із 20-річною гувернанткою Мартою Флеш. Наступного року вони побралися, й невдовзі Марта народила хлопчика. На честь батька його назвали Рудольфом. Згодом з’явилися на світ донька Хедді та син Ежен. 1890-го Дизелі переїхали до Берліна.
Рудольф продовжив працювати над своїм двигуном. Через 2 роки отримав патент, який зробив його багатим. 1897-го на заводі в Аугсбургу було створено перший практичний дизельний двигун. А наступного року після Мюнхенської виставки парових машин 39-річний Дизель прокинувся знаменитим. Німецькі та іноземні підприємства нарозхват розбирали ліцензії на виробництво двигунів.
Дизель закинув свої досліди та зайнявся комерцією. Маючи вже 6-мільйонний капітал, він заснував підприємство з будівництва електропоїздів, купував і перепродував фірми. Та невдовзі виявилось, що його дизель-мотор дає збої. Він мав безліч дрібних неполадок, бо виготовлення певних деталей вимагало високої точності. А її не могли забезпечити більшість тодішніх заводів. Крім того, агрегати потребували нових жаростійких матеріалів. Тож деякі фірми заявили про ”непридатність” дизель-моторів для серійного виробництва”. Вибухнув скандал. Скасовуються угоди, припиняються виплати Дизелеві.
На батьківщині репутація Дизеля була підірвана. Тож він налагоджує контакти із закордонними промисловцями. Його двигунами зацікавились у Франції, Швейцарії, Австрії, Бельгії, Росії та Америці. 1898-го російський підприємець Еммануїл Нобель — племінник Альфреда Нобеля — купує  у винахідника патент і запрошує його до Санкт-Петербурга. Там переорієнтовує виробництво свого заводу на виготовлення дизель-моторів. Їх встановили на електростанціях міста та на насосній станції петербурзького водогону.
1912-го Дизель повертається до Мюнхена. Бере в борг гроші та купує акції електромобільної фірми. Незабаром вона банкрутує, й Рудольф змушений звільнити майже всю прислугу й закласти будинок. А коли наприкінці літа 1913-го вибухнула фінансова криза, Дизель став повним банкрутом. Він влаштовується простим інженером на одному англійському заводі.
Відправивши дружину до матері, до початку вересня залишався сам у своєму мюнхенському будинку. Одного дня він відпустив до ранку прислугу і попросив старшого сина, що працював клерком, терміново приїхати до нього.
— То була дивна і сумна зустріч, — згадував Рудольф-молодший. — Батько показував мені, що й де лежить у будинку, у яких шафах зберігаються важливі документи, давав ключі і просив випробувати замки.
З розпухлих пальців покійника зняли каблучки
 Коли син поїхав, Рудольф почав палити ділові папери. Через кілька днів він подався до Франкфурта, де жила з родиною донька. Два тижні він провів з Хедді, Мартою та внуками. Перед від’їздом залишив дружині валізу, але попросив її не відкривати.
29 вересня в бельгійському місті Антверпен Дизель разом із двома приятелями сів на паром ”Дрезден”, що йшов через Ла-Манш до Англії. Увечері він розпрощався з супутниками і подався до своєї каюти. Відтоді його ніхто ніколи не бачив.
Ліжко у каюті Рудольфа Дизеля було незім’яте, багаж нерозпакований. На столі лежав розкритий записник. День 29 вересня Дизель помітив хрестиком. Під час ранкового обходу черговий офіцер знайшов під рейками чийсь капелюх і згорнуте пальто. Вони належали Дизелеві.
Наступного ранку в гирлі річки Шельди рибалки витягли з води тіло добре одягненого чоловіка. З розпухлих пальців покійника зняли каблучки, у кишенях знайшли гаманець, футляр для окулярів, кишенькову аптечку. Труп за морським звичаєм кинули у море. Згодом Рудольф Дизель-молодший підтвердив, що всі ці речі належали його батькові.
Марта у валізі знайшла 20 тис. марок та купу неоплачених рахунків.

1858, 18 березня — Рудольф Крістіан Карл Дизель народився у Парижі в родині німця — палітурника Теодора Дизеля
1875–1880 — навчається у Мюнхенській вищій політехнічній школі
1880–1892 — очолює завод акціонерного товариства ”Холодильник” у Парижі
1883 — одружується з Мартою Флеш, народжується син Рудольф
1885, 1889 — народжуються донька Хедді та син Ежен
1913, 29 вересня — загинув під час подорожі до Англії на кораблі ”Дрезден”


Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Клаксон, Автошкола, Енциклопедія студента, 365 днів, Бібліотека